Тригери в маркетингу: InProject HUB про збільшення впливу через тригерну рекламу

Тригери в маркетингу: ключ до ефективного залучення

Що таке тригери в маркетингу? Давайте по-простому. Ви коли-небудь заходили в магазин за будь-чим крім випічки, але раптом відчули цей аромат теплих булочок та вже уявляєте як хрустить скоринка і заварюється вдома чай? І от ви на касі, з випічкою і з відчуттям, що ви щось забули. Бо, звісно, не купили те, за чим прийшли!

Ось це і був тригер, який потягнув за собою ланцюжок реакцій, викликав емоції та приблизив до можливої насолоди. Саме так працюють провокації в маркетингу і їх набагато більше, ніж можна собі уявити.

Що таке тригери в маркетингу і для чого вони

Спираючись на наведений приклад, можна сказати, що цей маркетинговий тригер був націлений на здійснення імпульсивної покупки. Людина відвідує магазин, має певну ціль, але магазин повинен створити умови, щоб клієнт раптово вирішив купити щось ще.

Тригер — це, так званий, спусковий механізм. Він спрацьовує підсвідомо, тож людина не в стані уловити цей імпульс і приймати рішення зважено. Коли вмикається тригер, емоції починають переважати, тож стимулювати клієнта до покупки простіше.

Тригери в маркетингу працюють відмінно, адже тут залучається людська психологія, яка і спрямовує людину до дії. А тепер давайте перейдемо до конкретики. Команда InProject HUB зібрала відгуки спеціалістів щодо тригерів і ми хочемо поділитись ними з вами.

Що рекомендують InProject HUB? Що працює найкраще, відгуки спеціалістів

За коментарем звернулись до головного маркетолога компанії InProject HUB:

Без використання тригерів реклама була би непривабливою. В неї можна вкладати неймовірну кількість коштів, проте споживач лишень бачитиме гарну картинку, але до дії ця реклама не спонукатиме. Тригери можна використовувати скрізь, проте найкраще їх впроваджувати під кінець, коли споживачу бракує останньої краплі аби здійснити покупку.

За 15 років практики я пробувала різні методи, підходи, сформувала градацію, і хочу приділити увагу тим, які працюють найефективніше.

Емоції. Вся справа в них. Люди найбільше входять в положення, коли є щось, що викликає конкретну емоцію: жалість, страх, співчуття. Це найпростіший механізм, який дає миттєву дію, тим самим підпускає мету продажу найближче до підсвідомості людини. Ми з командою проводили дослідження, у якому тестували різні методики. І саме ті варіанти, де викликається базова емоція спрацювали на відмінно, що підтвердили коментарі від колег InProject HUB та відгуки усіх залучених осіб.

Важливе уточнення: усі тригери викликають ту чи іншу емоцію, проте варто сфокусуватись на найпростіших для всіх, адже тоді дія буде швидшою та точнішою.

Ви певне чули про метод швидкості та обмеженості. Коли на екрані видно знижку і годинник зі зворотнім відліком. Проте такий метод зустрічається всюди і є очевидним. А от рекламна кампанія, де людина підсвідомо підхоплює емоцію і не встигає її опрацювати — це виграшний і дієвий метод.

Тепер конкретніше:

Страх

Щоденно в кожного з нас є думки, які супроводжуються страхом. Спеціалісти бояться втратити роботу, когось переслідує страх відсутності реалізації у різних сферах життя. Ціль маркетолога показати цей страх. Яскраво, правдиво і так, аби людина побачила себе. Це і є тригер. А потім вже запропонувати рішення через продукт, послугу.

Наприклад, таксі Bolt пропонують варіант поїздки “Women for women”. У своїй рекламній кампанії вони вказали, що 23,3% жінок переймаються через небезпеку. І більшість дівчат впізнає себе в цьому. Тому, серед конкурентів, Bolt матиме перевагу.

Жадібність

Але я більше люблю казати “економність”. Всесвітньо відома “Black Friday” чітко показує як імпульсивно люди реагують на знижки. Ніхто не ходить у спокійному темпі і не порівнює ціни. Люди скуповують усе. І те, що хотіли, і те, що потім навряд чи знадобиться. Мозок розпізнає цифри у 70% знижки і одразу дає сигнал, що це дешево, тож треба брати. Є висока вірогідність, що у звичайний день людина б не витратила стільки коштів на товари або зробила б це хоча б раціонально.

Якщо це стосується окремих брендів, які хочуть використати цей тригер, варто бути чесними, адже тут імпульсивність нижча. Всюди мають бути цінники з порівнянням останньої і поточної ціни. Жадібність може спрацювати проти репутації бренду, коли хтось помітить маніпуляції вартістю товарів і тоді довіра споживачів втрачається.

Проте емоція жадібності все ж спонукає людей до покупки і її перевага в тому, що тут максимальний рівень імпульсивності.

Жалість

Перерахунок частини коштів з продажу у благодійні фонди, на допомогу тваринам тощо, спонукає людей до покупки. Чому? Бо купуючи щось, людина підсвідомо стає учасником благодійного внеску і відчуває, що може комусь допомогти. Деякі бренди просто оприлюднюють інформацію, що частина коштів піде на волонтерство.

А деякі бренди дуже сильно викликають емоцію жалю, створюючи відеоролики, розповідаючи історії, які пробирають до сліз. І ось така реклама запустить тригер і емоція жалості змотивує споживача навіть не те, щоб купити якусь річ, а приєднатись до благодійної ініціативи.

McDonalds періодично запускає кампанію, коли можна придбати долоньку, гроші з якої підуть на допомогу. Здається всі пам’ятають обліплені стіни приміщення McDonalds тисячами долоньок. Бо це справді працює.