Орендар — це особа, яка користується майном та сплачує за це. Орендар укладає із власником майна договір про оренду та тимчасово отримує у володіння або користування це майно. Для різних договорів оренди створено різні терміни замість орендаря. Наприклад, якщо оренда фінансова, тоді в документах така особа позначається лізингоодержувачем.
Інші назви:
- Наймач;
- Лессі;
- Посесор;
- Посесіонер;
- Рентер;
- Тенант.
Звичайно, більшість цих понять застарілі і на даний момент не використовуються.
Різниця понять
Орендар і наймач є різними поняттями, які часто плутають, що іноді стає фатальним під час вирішення суперечок.
Поняття оренди слід відносити до юридичної особи, інше розуміння є помилкою. У договорі у фізичної особи має бути написано «найм житлового приміщення». Якщо там написано про оренду, то документ буде визнано недійсним, якщо виникне юридична суперечка. Договір соціального найму оформляється коли приміщення здається фізичній особі. Причому здається саме ізольоване приміщення для проживання, тобто квартира, будинок або подібні приміщення.
Права та обов’язки
У орендодавця є свої права та обов’язки, які необхідно знати.
Орендар зобов’язаний:
- Вчасно оплачувати користування майном;
- Повернути можливість користування майном після закінчення оренди.
Має право:
- Вимагати надання тимчасового володіння та користування або тимчасового користування;
- На тимчасове володіння та користування або тимчасове користування майном.
1 коментар. Залишити новий
На мою думку це визначення можна сформолювати дуже просто. Оренда – це той хто віддає не певний часовий термін власне майно іншій людині.