Як розділити майно подружжя?

Коли подружжя розлучається, не завжди виходить полюбовно домовитися про розподіл майна або найняти сімейного адвоката. За правом спільної сумісної власності передбачаються рівні частки подружжя, однак, не все майно є спільним.

Особисте та спільне майно

Далі перелічено деякі з прикладів майна, яке не належить до спільно нажитого, будучи особистою приватною власністю:

1. отримане в дар;
2. отримане у спадщину;
3. придбане або отримане до укладення шлюбу;
4. оформлене за первинною приватизацією;
5. придбане на кошти, накопичені або отримані до шлюбу;
6. що належить неповнолітнім дітям;
7. отримане за особисті заслуги (наприклад, нагороди, премії);
8. отримані страхові суми.

У разі, коли подружжя набуває речі протягом шлюбу, але в одного з подружжя немає самостійного доходу, то власність є спільною (стаття 60 СКУ). А якщо власність спільна, то частки подружжя є рівними, якщо інші умови не визначаються в договорі (стаття 70 СКУ).

Способи розподілу майна

Подружжя може здійснювати поділ майна як під час шлюбу, так і після його розірвання. Для цього є всього два способи:

1. добровільно, коли сторони в позасудовому порядку домовляються про зміст і розмір часток, підписуючи і завіряючи договір;
2. через суд.

При судовій процедурі про поділ майна, для визначення вимог сторін враховуються такі типи спільного майна:

1. речі, що належать подружжю за правом спільної сумісної власності;
2. вимоги подружжя про кредити;
3. зобов’язання за боргами, якщо подружжя є позичальниками.

Судова процедура, що стосується поділу майна, проходить дві стадії:

1. судом встановлюється обсяг часток;
2. судом поділяється майно за встановленими частками.

Фактично, суд не має можливості розширити частку з незаконних підстав. Обов’язково має бути зазначено, на підставі яких інтересів сторін або їхніх дітей, а також норм ЦПКУ було вироблено судове рішення.

Однак рівність часток суд може переглянути, якщо є підстави, пов’язані з істотними обставинами. Наприклад, відсутність турботи про матеріальне благополуччя сім’ї, приховування або знищення спільного майна, проживання непрацездатних дітей тощо.

Також є поняття неподільної речі, якщо немає можливості її виділити зі спільного майна (в натурі) або якщо поділ неможливий без її пошкодження.